Dapper Dan - «король підробок»

Dapper Dan, справжнє ім'я Деніел Дей, створював люксові колекції, змішуючи фірмові риси найвідоміших модних будинків Європи. У його колекціях одягу, аксесуарів і навіть оббивки для автомобілів логотипи Louis Vuitton, Fendi і Gucci використовувалися без дозволу цих марок.

1980-і роки в Америці темношкірі вже мають свої права, але все ще живуть в окремих кварталах, які дуже відрізняються від Нью-Йорка білих, де в цей час на всю розвивається fashion індустрія. Предмети розкоші стають символом статусу, а найстаріші європейські бренди Louis Vuitton, Fendi і Gucci завойовують американський ринок, перетворюючись в предмет загального бажання.

У кварталах «для чорних» в цей час процвітають вуличні банди, наркоторгівля, все це великі гроші, які хочеться витрачати. Але на центральних вулицях Нью-Йорка темношкірі все ще не бажані гості.

Цим і скористався Деніел. Для своєї першої куртки від кутюр йому довелося купити чохли для одягу Gucci, які були з досить довгих шматків тканини, повністю вкритих логотипом бренду. Саме ця перша куртка з обробкою Gucci стала відправною точкою в створенні колекцій принтованих виробів від Dapper Dan. Це був справжній прорив, і Деніел скуповував все чохли в магазині кожного тижня, адже дилери люблять змагатися своїм достатком, а одяг і аксесуари були на першому місці в створенні люксового образу.

Як говорить сам Деніел: «Я взявся за бренди і вивів їх на нову, незвідану територію. Я їх не підробив, а зробив краще. Переосмислив їх у стилі чорношкірого співтовариства ».

У Dapper Dan покупці потекли рікою. Вони прекрасно знали, що Louis Vuitton на той момент не справляв одяг, а Gucci не шиє куртки з логотипами. Це було щось нове. Це був одяг Dapper Dan, і покупці оцінили підхід. За словами самого Деніела, «Їм не потрібно було їхати в центр з Гарлема, не потрібно було носити щось в кольорі, який їм не подобалася, не потрібно було носити річ, зроблену людиною, яка не знайшла часу на те, щоб познайомитися з ними і зрозуміти специфіку їх життя і досвіду. У Dapper Dan покупець не йде на компроміс».

Звичайно ж це було не зовсім законно, хоча і чітко прописаних законів про авторські права ще не існувало. Дизайнери постійно запозичали один в одного, надихалися різними культурами і творчістю один одного. Так і Dapper Dan відділив естетику історичних брендів від стилю Медісон-авеню і надав йому виразні особливості околиць.

Незважаючи на це, і Louis Vuitton, і Gucci, і MCM вважали Dapper Dan шахраєм і регулярно надсилали своїх адвокатів. І в 1992 році ательє Dapper Dan закрилося.

Тільки кілька років тому, коли в моду повернулася так звана «вулична мода», Gucci в своїй колекції представили куртку разюче схожу на куртку Dapper Dan, яку він зшив для олімпійської чемпіонки з жіночої атлетики Діани Діксон в 1988 році. А потім італійський модний Будинок Gucci оголосив про початок офіційного партнерства з Dapper Dan. Також було вирішено відновити легендарне ательє в Гарлемі, де Деніелу офіційно можна використовувати тканини, принти і фурнітуру Gucci для створення власних виробів.